В 2008 році мені довелося працювати в цікавому проекті. Це був спільний Українсько-Швецький проект – виставка: “Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVII – XVIII століття)”. (фото 5) В цьому проекті я розшифровував та перекладав два документи боргову записку Пилипа Орлика, та Лист дружини Пилипа Орлика Ганни Орлик. Робота потребувала майже аскетичного спілкування з монітором мого ноутбука, файл оригіналу був відкритий постійно, а тест поводив себе , як жінка, інколи розкривалися одразу два речення, а інколи одне і те ж слово потрібно було постійно перечитувати, вчитуватися, щоб зрозуміти його. Проблема розчитання крилася ще й в тому, що в текстах використовувалася застаріла лексика.
Тексти були опубліковані у каталозі виставки, разом із іншими експонатами.(фото 4). Експозиція була представлена в Києві та Нью-Йорку. Відкриття виставки у Києві відбувалося за участі президента України Віктора Ющенка (фото 6) та короля Швеції Карла XVI Густава (фото 7).
18 грудня 1719р., Стокгольм – Лист дружини Пилипа Орлика Ганни Орлик до адресата на ім’я ”мадам де Гипкен” з проханням про надання грошової позики. (фото 1, фото 2)
Лист Ганни Орлик (у дівоцтві Герцик) – благання про допомогу жінки, якій випала нелегка доля: зазнати переслідування на Батьківщині та шукати порятунку на чужій землі, виховувати багатодітну родину, перебуваючи у частих і тривалих розлуках з чаловіком.
Лист від 18 грудня 1719 р. написаний німецькою, а датований 6 серпня 1730 р. – французькою мовою, що свідчить про досконале володіння європейськими мовами, високу освіченість та культуру спілкування. Показово, що Ганна Орлик використовувала печатки з гербом свого чоловіка. Чорний сургучевий відбиток печатки зберігся на звороті листа від 18 грудня 1719 р.
Українововна версія.
Англомовна версія.
18 грудня 1719р., Стокгольм – Боргові зобовязання Пилипа Орлика, набуті гетьманом з 20 вересня до 16 грудня 1719 року. (фото 3)
Перелік боргових зобов’язань, набутих гетьманом за короткий період, – цікавий різноплановий документ. Він частково проливає світло на фінансовий бік еміграційного життя та слугує промовистим свідченням потреб Пилипа Орлика та його великої родини під час перебування у Швеції. Укладена Орликом специфікація боргових зобов’язань набутих за короткий термін з 20 вересня до 18 грудня 1719 р., була представлена на розгляд королівської ради 23 грудня того ж року. Вона ілюструє гірке становище вигнанців. Прийшло до того, що бідний гетьман зневолений надати у застави найсвятіше – державні клейноди. Зокрема у тексті мовиться про дві булави. Вони заставлені у купця Конрада Кампфа під позичку 200 ціссарських талярів, витрачених на оплату подорожі родини Орлика з Крістіанстадта до Стокгальма. Імовірно саме цей епізод став для багатьох шведських та українських дослідників джерелом версії про козацьке походження булави, яка нині зберігається у бібліотеці м. Лінчопінг і також представлена у даному каталозі. Документ написано німецькою мовою, що свідчить про добре володіння Пилипом Орликом багатьма іноземними мовами.
Українововна версія.
Англомовна версія.
